Гарненьких люблять довго й до нестями,
Веселих, незважаючи на сміх,
А мовчазних, хоч рідко супроводжують піснями
Цей найміцніший в серці оберіг.
Не кричи ніжних слів, не кричи,
Потримай у собі в неволі, -
Хай ревуть пароплави, а ти помовчи,
А не так, то шукай вітра в полі.
Її приваблюють сумні романи, -
Хай порівняє, не чіпай, облиш
Існують на Землі чорні тюльпани,
Щоби здавались білі ще біліш.
Не кричи ніжних слів, не кричи,
Потримай у собі в неволі, -
Хай поети кричать і шпаки,
А не так, то шукай вітра в полі.
Словам вже тісно й не здолати втому
Запізнення не бійся, бійся впасти.
Багато різних слів, і потому
Кажи, якщо не можна вже мовчати.
Не кричи ніжних слів, не кричи,
Потримай у собі у неволі, -
Не кажи, замовчи, промовчи,
А не так, то шукай вітра в полі.